ПЛЕСЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що передає звук від руху, падіння рідини або удару по її поверхні. Весело грає риба, тільки й чути: плесь, плесь (Грим., Подробиці.., 1956, 53).
2. розм. Уживається як присудок за знач. плеснути і плеснутися. Море тихо плесь та плесь (Ів., Вел. очі, 1956, 118).