плитка
ПЛИТКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до плита 1, 2. Краєм саду йшла викладена камінними плитками доріжка (Вільде, Сестри.., 1958, 436); На чавунній плитці кипить мідний чайник (Кучер, Чорноморці, 1956, 497).
2. Невеликий плоский (перев. прямокутний) шматок чого-небудь. Шевченко розклав на постелі малярське приладдя і, як дитина милується своїми іграшками, милувався плитками акварелі.., палітрою, альбомами та сувоями ватману (Тулуб, В степу.., 1964, 245); Плитка шоколаду.
3. Електричний нагрівальний прилад (перев. для приготування їжі) у вигляді невеликої електронепровідної підставки із вмонтованими в неї металевими спіралями (пластинками), що розжарюються від струму. Наша промисловість з кожним роком випускає все більше й більше електроприладів домашнього вжитку: різноманітні нагрівальні плитки, каміни, каструлі (Монтаж і ремонт.., 1956, 3).
Електрична плитка - те саме, що плитка 3. На електричній плитці кипить закрита каструлька (Коч., II, 1956, 452).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плитка | плитки |
Родовий | плитки | плиток |
Давальний | плитці | плиткам |
Знахідний | плитку | плитки |
Орудний | плиткою | плитками |
Місцевий | на/у плитці | на/у плитках |
Кличний | плитко | плитки |