плодоовочівник
ПЛОДООВОЧІВНИК, а, ч. Фахівець з плодоовочівництва. Понад 7 тисяч чоловік учиться в 40 однорічних сільськогосподарських школах, які готують садоводів, плодоовочівників.., пасічників тощо (Колг. Укр., 10, 1957, 14).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плодоовочівник | плодоовочівники |
Родовий | плодоовочівника | плодоовочівників |
Давальний | плодоовочівникові, плодоовочівнику | плодоовочівникам |
Знахідний | плодоовочівника | плодоовочівників |
Орудний | плодоовочівником | плодоовочівниками |
Місцевий | на/у плодоовочівнику, плодоовочівникові | на/у плодоовочівниках |
Кличний | плодоовочівнику | плодоовочівники |