плодотворний
ПЛОДОТВОРНИЙ, а, е. 1. Який сприяє успішному створенню, розвиткові чого-небудь; який благотворно впливає на кого-, що-небудь. Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий, І з заходу темная хмара летить - Гримить! (Фр., X, 1954, 10); Плодотворна ідея.
2. Який дає наслідки, результати, створює цінності; продуктивний. Запорука плодотворного розвитку науки - в нерозривному зв'язку з творчою працею народу, практикою комуністичного будівництва (Програма КПРС, 1961, 112); Плодотворний період творчості.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | плодотворний | плодотворна | плодотворне | плодотворні |
Родовий | плодотворного | плодотворної | плодотворного | плодотворних |
Давальний | плодотворному | плодотворній | плодотворному | плодотворним |
Знахідний | плодотворний, плодотворного | плодотворну | плодотворне | плодотворні, плодотворних |
Орудний | плодотворним | плодотворною | плодотворним | плодотворними |
Місцевий | на/у плодотворному, плодотворнім | на/у плодотворній | на/у плодотворному, плодотворнім | на/у плодотворних |
плідний
ПЛІДНИЙ, а, е. 1. Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини). До подвійних кущів він пробрався оливних, Що позростались докупи, з родючими, плідними - дикі (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 109); // Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше - людей). Плідна вівця; // Родючий (про землю). Де плуг .. пройде, залізо де розриє Землі плідної пласт, Там незабаром лан хвилясте жито вкриє (Фр., X, 1954, 42); В глибині кратера.. лежала плідна й благодатна округла долина (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 333).
2. перен. Який дає позитивні результати, наслідки; плодотворний. [Поліксена:] І шлюб наш буде вже одразу плідним, - так кажуть мірмідонці і троянці, бо з нього зродиться і згода й сила, не загине вже святая Троя (Л. Укр., II, 1951, 255); Новаторські пошуки можуть бути тільки тоді плідними, коли вони грунтуються на міцних підвалинах ленінської естетики і, зокрема, на.. принципі високого демократизму змісту й форми (Літ. газ., 16.I 1962, 3); Плідна діяльність.
3. перен. Здатний створювати що-небудь у великій кількості. І Франко називає Грабовського плідним і талановитим автором, високо оцінює його оригінальні поезії (Рад. літ-во, 4, 1964, 109).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | плідний | плідна | плідне | плідні |
Родовий | плідного | плідної | плідного | плідних |
Давальний | плідному | плідній | плідному | плідним |
Знахідний | плідний, плідного | плідну | плідне | плідні, плідних |
Орудний | плідним | плідною | плідним | плідними |
Місцевий | на/у плідному, пліднім | на/у плідній | на/у плідному, пліднім | на/у плідних |