плюгавити
ПЛЮГАВИТИ, влю, виш; мн. плюгавлять; недок., перех., зневажл. 1. Робити брудним, нечистим; бруднити. Містечко.. плюгавить.. небо з мокрих димарів (Панч, На калин. мості, 1965, 106).
2. перен. Те саме, що ганьбити 1. Дуже то немилий випадок, як тебе при людях сварять і плюгавлять (Март., Тв., 1954, 195); // Оскверняти, поганити. Народ одностайно вирішив вимести оунівське сміття з нашої вільної української землі, щоб не плюгавило воно наших днів, не затьмарювало радості нашого щасливого життя (Мельн., Коли кров.., 1960, 138).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | плюгавлю | плюгавимо |
2 особа | плюгавиш | плюгавите |
3 особа | плюгавить | плюгавлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | плюгавитиму | плюгавитимемо |
2 особа | плюгавитимеш | плюгавитимете |
3 особа | плюгавитиме | плюгавитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | плюгавив | плюгавили |
Жіночий рід | плюгавила | |
Середній рід | плюгавило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | плюгавімо | |
2 особа | плюгави | плюгавіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | плюгавлячи | |
Минулий час | плюгавивши |