плямкати
ПЛЯМКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Прицмокувати під час жування. Під час їди не можна плямкати (Укр. страви, 1957, 401); // Їсти, прицмокуючи. Насипала [мачуха] йому в миску борщу.. Батько жадібно плямкав (Донч., II, 1956, 105).
2. Видавати, утворювати звуки чмокання. Старий довгу хвилю поглядав на нього, плямкаючи губами (Фр., III, 1950, 432); Дід задрімав.. А лоцман.. сидів поруч і мовчав.. Він плямкав беззубим ротом (Рибак, Дніпро, 1953, 41); Трохим.. плямкав мокрими губами й щось собі мимрив під ніс (Панч, В дорозі, 1959, 193); Стежки ці залиті водою, вони грузькі, твань хлюпа під ногами і лунко плямкає, коли витягнеш із неї ногу (Сенч., Опов., 1959, 356).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | плямкаю | плямкаємо |
2 особа | плямкаєш | плямкаєте |
3 особа | плямкає | плямкають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | плямкатиму | плямкатимемо |
2 особа | плямкатимеш | плямкатимете |
3 особа | плямкатиме | плямкатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | плямкав | плямкали |
Жіночий рід | плямкала | |
Середній рід | плямкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | плямкаймо | |
2 особа | плямкай | плямкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | плямкаючи | |
Минулий час | плямкавши |