побачитися
ПОБАЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Зустрітися з ким-небудь особисто; побачити одне одного. Обняла його, цілує Та пита з журбою: - Чи побачусь, милий синку, Ще хоч раз з тобою? (Граб., I, 1959, 599); З контори тюрми сповістили, що мені дозволено побачитися з дружиною... (Досв., Вибр., 1959, 138); - Ми ж іще побачимось, - сказала я перша, - післязавтра я від'їжджаю до Берліна (Ю. Янов., II, 1958, 92).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побачуся | побачимося |
2 особа | побачишся | побачитеся |
3 особа | побачиться | побачаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | побачився | побачилися |
Жіночий рід | побачилася | |
Середній рід | побачилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побачмося | |
2 особа | побачся | побачтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | побачившись |