поблагословитися
ПОБЛАГОСЛОВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. поблагословляться; док., заст. 1. Док. до благословитися. На другий день Серединський налагодився йти до князя - показатись його.. ясновельможності, поблагословитись на господарство (Н.-Лев., І, 1956, 162); [Катря:] Хоч я вже тепер і не ваша, а все ж таки прийшла до вас поблагословитися (Кроп., IV, 1959, 45); Він стоїть біля стіни вокзалу. Ольга з Юрком поруч, і вираз обличчя у всіх трьох такий, ніби поблагословилися вони на великий подвиг (Собко, Нам спокій.., 1959, 59).
2. Перехреститися. Жінки поблагословились і стали коровай ліпити (Кв.-Осн., II, 1956, 301); Поблагословившись хрестом, панотець сьорбнув меду і цмокнув язиком об піднебіння (Бурл., Остап Вересай, 1959, 73).
@ Поблагословитися на світ, безос. - розвиднітися, розсвінути. Як узялись [миші] робити - іще й на світ не поблагословилось, а вони вже й скінчили [молотити] (Укр.. казки, 1951, 199); Мелашка умовила Пріську піти з нею у сусіднє село до служби і збудила її з півнями. Вийшли вони, тілько на світ поблагословилося (Л. Янов., І, 1959, 150).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поблагословлюся | поблагословимося |
2 особа | поблагословишся | поблагословитеся |
3 особа | поблагословиться | поблагословляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поблагословився | поблагословилися |
Жіночий рід | поблагословилася | |
Середній рід | поблагословилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поблагословімося | |
2 особа | поблагословися | поблагословіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поблагословившись |