побризканий
ПОБРИЗКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до побризкати. Підметена і побризкана водою, долівка пахне землею (Панч, На калин. мості, 1965, 11); Побризкані росою, трави стояли тихі, принишклі (Тют., Вир, 1964, 230); Через годину-дві він, уже викупаний, виголений, побризканий одеколоном, сидів перед дзеркалом (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 346); * Образно. Посизілий витирлуваний вівцями степ, він де-не-де побризканий краплинами синього цвіту (Гончар, Тронка, 1963, 217); *У порівн. Наче побризкана синіми світлячками, сунула лава військової техніки (Баш, На.. дорозі, 1967, 234); // побризкано, безос. присудк. сл. - Пал Палич, - гукав Корж, - скажи мені по-сусідському, якою живою водою нас побризкано, що ми не боїмося смерті (Ю. Янов., Мир, 1956, 255).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | побризканий | побризкана | побризкане | побризкані |
Родовий | побризканого | побризканої | побризканого | побризканих |
Давальний | побризканому | побризканій | побризканому | побризканим |
Знахідний | побризканий, побризканого | побризкану | побризкане | побризкані, побризканих |
Орудний | побризканим | побризканою | побризканим | побризканими |
Місцевий | на/у побризканому, побризканім | на/у побризканій | на/у побризканому, побризканім | на/у побризканих |