повимивати
ПОВИМИВАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Вимити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Потім було повимиває Олексій і повичищає воли й корови, хоч виглянься (П. Куліш, Вибр., 1969, 289); Дід Оникій почав лаштувать старі улики для нових роїв; позносив їх до річки, повимивав чистенько й поставив сушитися на сонці (Н.-Лев., IV, 1956, 201); Він повиймав їм [пораненим] із ран стріли, повимивав рани (Фр., VI, 1951, 96); Вони.. повимивали двері, вікна, шибки (Чорн., Визвол. земля, 1950, 116).
2. Розмиваючи землю, грунт і т. ін., утворити заглибини, яри тощо у багатьох місцях (про воду, дощ і т. ін.); // безос. - Задощить, так шпаруни повимиває, доведеться тобі знову хату чепурити (Кочура, Зол. грамота, 1960, 339); // безос. Розмиваючи грунт, винести з нього чи відкрити все або багато чого-небудь. Де городи на буграх, схилах - позносило землю, вода вибрала родючий грунт, городину повимивало (Горд., Цвіти.., 1951, 21).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повимиваю | повимиваємо |
2 особа | повимиваєш | повимиваєте |
3 особа | повимиває | повимивають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повимивав | повимивали |
Жіночий рід | повимивала | |
Середній рід | повимивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повимиваймо | |
2 особа | повимивай | повимивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повимивавши |