повінчатися
ПОВІНЧАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Вступити в шлюб за церковним обрядом; обвінчатися. - Коли б хоч ми повінчались, то й я за ним пішла б (Кв.-Осн., II, 1956, 285); Недовго тягли - повінчалися, і переїхала мачуха до хати Шевченків (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 31); * Образно. Шепчуть вітру квітки: гей, в танок! Повінчайся з туманами ночі (Тич., І, 1957, 10).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повінчаюся | повінчаємося |
2 особа | повінчаєшся | повінчаєтеся |
3 особа | повінчається | повінчаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повінчався | повінчалися |
Жіночий рід | повінчалася | |
Середній рід | повінчалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повінчаймося | |
2 особа | повінчайся | повінчайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повінчавшись |