поганенько
ПОГАНЕНЬКО, розм. Присл. до поганенький. Бліді, втомлені, поганенько вбрані, Та к зброї кожний [боєць] мов приріс руками (Фр., X, 1954, 62); Вчився я поганенько. Нерівно. Через те мені не дали стипендії (Довж., І, 1958, 13); // у знач. присудк. сл. - З нервами у вас.. поганенько, але поприймайте ліки.. і проживете ще сто років (Зар., На.. світі, 1967, 112).