погодження
ПОГОДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. погодити. Діяти у погодженні з вищими органами влади; Погодження питань.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | погодження | погодження |
Родовий | погодження | погоджень |
Давальний | погодженню | погодженням |
Знахідний | погодження | погодження |
Орудний | погодженням | погодженнями |
Місцевий | на/у погодженні | на/у погодженнях |
Кличний | погодження | погодження |