погодувати
ПОГОДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Док. до годувати 1. Взяла [мати дитину] У холодочок завела, В бур'ян, в садок, поцілувала Та коржиком погодувала (Шевч., II, 1963, 368); - Гей! - думаю собі не раз уночі, - не один так тяжко працює, а не має чим діти погодувати (Март., Тв., 1954, 217); Я погодував із свого казанка сиву-пресиву бабусю з онуком (Логв., Давні рани, 1961, 62); Треба коней погодувати (Кв.-Осн., II, 1956, 233); - Я піду корові гички нарву, курей погодую, - сказала Власівна (Грим., Кавалер.., 1955, 30); [Неофіт-раб:] Коли б ти бачив, як плакала моя дитина вчора, - воно ж покірне, тихе немовлятко, - до вечора без покорму зоставшись, - на оргії прислужувала жінка і ніколи було забігти в хату погодувать дитину (Л. Укр., II, 1951, 225); Погодувала [мати немовля] вже, стала заколихувати, «котка» стиха співаючи (Головко, І, 1957, 343).
2. Годувати якийсь час. - Чотири карбованці на місяць - це гроші; а погодує [годувальниця дитину] до року, то маєте сорок і вісім карбованців самими грішми (Л. Янов., І, 1959, 44).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погодую | погодуємо |
2 особа | погодуєш | погодуєте |
3 особа | погодує | погодують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | погодував | погодували |
Жіночий рід | погодувала | |
Середній рід | погодувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погодуймо | |
2 особа | погодуй | погодуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | погодувавши |