погосподарювати
ПОГОСПОДАРЮВАТИ, юю, юєш, док. 1. Господарювати якийсь час. - І пана ми не зобижаємо, як він зобижав нас. - Хай тепер і він погосподарює не на тисячах, а на десятинках (Стельмах, І, 1962, 627); Ніна Митрофанівна.. відразу поспішила на кухню погосподарювати, щоб було чим пригостити гостю (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 306).
2. Зробити що-небудь за власним розсудом, безцеремонно розпорядитися в чиємусь господарстві. Він уже давно б погосподарював у чужому домі, але сам не міг підняти важкої драбини (Збан., Мор. чайка, 1959, 234).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погосподарюю | погосподарюємо |
2 особа | погосподарюєш | погосподарюєте |
3 особа | погосподарює | погосподарюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | погосподарював | погосподарювали |
Жіночий рід | погосподарювала | |
Середній рід | погосподарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погосподарюймо | |
2 особа | погосподарюй | погосподарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | погосподарювавши |