пограбувати
ПОГРАБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка. 1. Розбійницьким нападом відняти що-небудь у когось, викрасти щось. [Один козак з Ради:] Вчора татари спалили Богуслав по саму Рось, обібрали наші хати, пограбували наше добро (Н.-Лев., II, 1956, 435); - Коли ви в поході де-небудь образите бідного, украдете, пограбуєте,.. - я знищу вас як зрадників (Довж., І, 1958, 157).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пограбую | пограбуємо |
2 особа | пограбуєш | пограбуєте |
3 особа | пограбує | пограбують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пограбував | пограбували |
Жіночий рід | пограбувала | |
Середній рід | пограбувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пограбуймо | |
2 особа | пограбуй | пограбуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пограбувавши |