погратися
ПОГРАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. чим, з ким - чим і без додатка. Гратися, розважаючись якийсь час. Я впіймала одно поросятко та хотіла погратись та погладити по спинці (Н.-Лев., III, 1956, 283); Ванько рукавом витирав очі й під носом,.. вискакував на вулицю - погратися з дітворою (Стельмах, І, 1962, 207); * Образно. Поплив човен в синє море, А воно заграло, - Погралися гори-хвилі - І скіпок не стало (Шевч., І, 1963, 144); // перен. Ставитися якийсь час до кого-, чого-небудь легковажно, несерйозно. Може, йому заманулося тільки погратися та посміятися з мене, дурної, а я йму віри? (Мирний, III, 1954, 221); Бажається панам пограться троха з нами, Бо бачуть [бачать], що в тюрмі зовсім ми в їх руках (Фр., XIII, 1954, 91).
2. чим. Поводитися з яким-небудь предметом як з іграшкою, забавлятися якийсь час. Махотін підійшов до Тимка, пощурив очі, погрався ключами (Тют., Вир, 1964, 344).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пограюся | пограємося |
2 особа | пограєшся | пограєтеся |
3 особа | пограється | пограються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | погрався | погралися |
Жіночий рід | погралася | |
Середній рід | погралося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пограймося | |
2 особа | пограйся | пограйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | погравшись |