погрішати
ПОГРІШАТИ, аю, аєш, недок., ПОГРІШИТИ, шу, шиш, док. 1. тільки док. Грішити (у 1 знач.) якийсь час.
2. проти чого, з чим. Порушувати якісь правила, норми, допускати помилки. Успіхи тонколистовиків незаперечні. Але ми погрішили б проти істини, не сказавши про.. недоліки (Рад. Укр., 18. V 1962, 2); [Батура:] З зовнішністю я погрішив, не треба було робити його [героя твору] таким вродливим (Корн., II, 1955, 226).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погрішаю | погрішаємо |
2 особа | погрішаєш | погрішаєте |
3 особа | погрішає | погрішають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погрішатиму | погрішатимемо |
2 особа | погрішатимеш | погрішатимете |
3 особа | погрішатиме | погрішатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | погрішав | погрішали |
Жіночий рід | погрішала | |
Середній рід | погрішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погрішаймо | |
2 особа | погрішай | погрішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | погрішаючи | |
Минулий час | погрішавши |