погубитися
ПОГУБИТИСЯ, губиться; мн. погубляться; док. Загубитися, зникнути (про все або багато чого-небудь). Погубилися підкови, верхівець упав з сідла (Рудь, Дон. зорі, 1958, 97); Зітхнув [Петро] і почав у думці робити незакінчену дома задачу.. Нитки задачі поплуталися, погубились... (Вас., II, 1959, 117); * Образно. Поодинокі хмари, що погубилися на синім небозводі, були темної барви (Коб., Вибр., 1949, 316).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погублюся | погубимося |
2 особа | погубишся | погубитеся |
3 особа | погубиться | погубляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | погубився | погубилися |
Жіночий рід | погубилася | |
Середній рід | погубилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погубімося | |
2 особа | погубися | погубіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | погубившись |