подзвонювати
ПОДЗВОНЮВАТИ, юю, юєш, недок. 1. Дзвонити (у 1 знач.) не дуже сильно або час від часу. В тихім ранковім повітрі подзвонює тронка... (Гончар, Тронка, 1963, 254); Лихвар.. все приходив до кімнати під дахом великого будинку та все кликав, подзвонюючи монетами, Пашку перейти трохи нижче, до двох гарненьких.. кімнаток (Хотк., І, 1966, 126).
2. Дзвонити (у 2 знач.) час від часу. Він сидів у сільраді та подзвонював телефоном у район (Кучер, Прощай.., 1957, 462).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подзвонюю | подзвонюємо |
2 особа | подзвонюєш | подзвонюєте |
3 особа | подзвонює | подзвонюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подзвонюватиму | подзвонюватимемо |
2 особа | подзвонюватимеш | подзвонюватимете |
3 особа | подзвонюватиме | подзвонюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подзвонював | подзвонювали |
Жіночий рід | подзвонювала | |
Середній рід | подзвонювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подзвонюймо | |
2 особа | подзвонюй | подзвонюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | подзвонюючи | |
Минулий час | подзвонювавши |