подибувати
ПОДИБУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОДИБАТИ, подибаю, подибаєш і подиблю, подиблеш; мн. подибають і подиблять; док., перех., розм. 1. Помічати, бачити в комусь, чомусь що-небудь. На її лиці було знати супокій, який подибуємо в людей, що живуть у найглибшій самоті й духовній рівновазі (Коб., І, 1956, 440); // Виявляти під час читання, в результаті дослідження і т. ін. Ще в другій половині V ст. до н. е. ми подибуємо найстаріші відомості про книжкову торгівлю в Стародавній Греції (Знання.., 8, 1967, 10).
2. Зустрічати кого-, що-небудь у житті, роботі і т. ін. Приятелів мало подибував [Андрій] на своїм короткім віку (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 42).
3. Натрапляти на кого-, що-небудь на своєму шляху, десь, у якомусь місці. Околиця Губич відзначується [відзначається] тою властивою підгірським сторонам красотою, котрій рівної не подиблеш деінде (Фр., VIII, 1952, 337).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подибую | подибуємо |
2 особа | подибуєш | подибуєте |
3 особа | подибує | подибують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подибуватиму | подибуватимемо |
2 особа | подибуватимеш | подибуватимете |
3 особа | подибуватиме | подибуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подибував | подибували |
Жіночий рід | подибувала | |
Середній рід | подибувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подибуймо | |
2 особа | подибуй | подибуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | подибуючи | |
Минулий час | подибувавши |