поділок
ПОДІЛОК1, ПОДОЛОК, лка, ч. Зменш. до поділ. Садок був невеличкий, але рясний. Нешироким поділком він простягсь аж до річки (Гр., І, 1963, 350); Груша родить багато.. Устає вдосвіта моя [дружина], назбирає в поділок (Козл., Сонце.., 1957, 60); - Ліда в своїй чудесній сукенці.. щоранку буде виганяти корову, а вечорами доїти, підкасавши подолок (Коцюб., II, 1955, 388); Закрутилася стара по хаті, подолком лаву здмухує (Стельмах, І, 1962, 60); * Образно. Спустила хмарка на луги Мережані подолки (Тич., І, 1957, 32).
ПОДІЛОК2, лку, ч., діал. 1. Ділянка землі, виділена в користування селянській родині в дореволюційний час. Поділку у їх по дві десятини (Сл. Гр.).
2. Долівка. Люлька випала йому з зубів і лежала на поділку (Фр., V, 1951, 318).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поділок | поділки |
Родовий | поділку | поділків |
Давальний | поділкові, поділку | поділкам |
Знахідний | поділок | поділки |
Орудний | поділком | поділками |
Місцевий | на/у поділку | на/у поділках |
Кличний | поділку | поділки |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поділок | поділки |
Родовий | поділка | поділків |
Давальний | поділкові, поділку | поділкам |
Знахідний | поділок | поділки |
Орудний | поділком | поділками |
Місцевий | на/у поділку | на/у поділках |
Кличний | поділку | поділки |
поділка
ПОДІЛКА, и, ж. Відстань між позначками (перев. горизонтальними рисками, лініями) на вимірювальній шкалі, а також самі ці риски, лінії. Ртутний стовпчик [термометра] піднявся на кілька поділок (Наука.., 8, 1963, 41); Чорні очі Думбадзе прикипіли до поділок, насічених на стінці бутля (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 203).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поділка | поділки |
Родовий | поділки | поділок |
Давальний | поділці | поділкам |
Знахідний | поділку | поділки |
Орудний | поділкою | поділками |
Місцевий | на/у поділці | на/у поділках |
Кличний | поділко | поділки |