подільчивість
ПОДІЛЬЧИВІСТЬ, вості, ж., розм. Властивість за знач. подільчивий. Природжене людині чуття подільчивості, притуплюване століттями страхом загибелі в боротьбі за існування, пробуджується в ході змагання, в умовах суспільної праці і розподілу суспільного продукту (Літ. Укр., 5.ХІІ 1968, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | подільчивість | подільчивості |
Родовий | подільчивості, подільчивости | подільчивостей |
Давальний | подільчивості | подільчивостям |
Знахідний | подільчивість | подільчивості |
Орудний | подільчивістю | подільчивостями |
Місцевий | на/у подільчивості | на/у подільчивостях |
Кличний | подільчивосте | подільчивості |