пожаданий
ПОЖАДАНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що жаданий 1. Я знаю, що для п. Якубовського були б більше пожадані повісті з народного життя (Л. Укр., V, 1956, 276); «Визволитель»-цар Не волі вістку пожадану, А гніт новий, нову оману Народу скорбному приніс (Рильський, II, 1956, 136); - Ця дитина, така у бога випрошена, така пожадана, мала перецвісти, як цей серед густого лісу на зрубі квіт! (Кобр., Вибр., 1954, 92).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пожаданий | пожадана | пожадане | пожадані |
Родовий | пожаданого | пожаданої | пожаданого | пожаданих |
Давальний | пожаданому | пожаданій | пожаданому | пожаданим |
Знахідний | пожаданий, пожаданого | пожадану | пожадане | пожадані, пожаданих |
Орудний | пожаданим | пожаданою | пожаданим | пожаданими |
Місцевий | на/у пожаданому, пожаданім | на/у пожаданій | на/у пожаданому, пожаданім | на/у пожаданих |