пожвавлений
ПОЖВАВЛЕНИЙ, а, е. 1. Який став жвавим (у 1 знач.). Веселий і пожвавлений зустрів він Петра Конашевича (Тулуб, Людолови, II, 1957, 531); Тепер вона [Надія] почувалася вже зовсім упевнено і вдячно дивилась на безліч пожвавлених облич (Баш, На.. дорозі, 1967, 76); За стіною почувся пожвавлений гомін (Ле, Право.., 1957, 254).
2. перен. Який став більш яскравим, виразним.
3. Сповнений діяльністю, рухом, метушнею. Незважаючи на негоду, січень [в Антарктиці] - пожвавлений місяць промислу (Рад. Укр., 21.I 1965, 1).
4. перен. Який проходить енергійно, в прискореному темпі. Пожвавлена розмова.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пожвавлений | пожвавлена | пожвавлене | пожвавлені |
Родовий | пожвавленого | пожвавленої | пожвавленого | пожвавлених |
Давальний | пожвавленому | пожвавленій | пожвавленому | пожвавленим |
Знахідний | пожвавлений, пожвавленого | пожвавлену | пожвавлене | пожвавлені, пожвавлених |
Орудний | пожвавленим | пожвавленою | пожвавленим | пожвавленими |
Місцевий | на/у пожвавленому, пожвавленім | на/у пожвавленій | на/у пожвавленому, пожвавленім | на/у пожвавлених |