пожиткування
ПОЖИТКУВАННЯ, я, с. , діал. Дія за знач. пожиткувати. Одна частина [господарства] - старунок, а друга - пожиткування (Март., Тв., 1954, 226).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пожиткування | пожиткування |
Родовий | пожиткування | пожиткувань |
Давальний | пожиткуванню | пожиткуванням |
Знахідний | пожиткування | пожиткування |
Орудний | пожиткуванням | пожиткуваннями |
Місцевий | на/у пожиткуванні | на/у пожиткуваннях |
Кличний | пожиткування | пожиткування |