позамикати
ПОЗАМИКАТИ, аю, аєш і рідко ПОЗАМИКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Замкнути, зачинити на замок, ключ, засув і т. ін. все або багато чого-небудь. Позамикав хазяїн замки, дав їм [наймитам] кожному по полтинику і сказав, щоб ішли собі гулять, куди хто хоче (Кв.-Осн., II, 1956, 404); Терентій Корнійович позамикав шухляди, погасив електрику (Гур., Наша молодість, 1949, 383).
2. Зачинити в приміщенні, замкнувши всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. [Монтаньяр:] Не вільно розмовляти, громадяни! Вже спати час. Позамикаю всіх (Л. Укр., II, 1951, 165).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позамикаю | позамикаємо |
2 особа | позамикаєш | позамикаєте |
3 особа | позамикає | позамикають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позамикав | позамикали |
Жіночий рід | позамикала | |
Середній рід | позамикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позамикаймо | |
2 особа | позамикай | позамикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позамикавши |