позапрягати
ПОЗАПРЯГАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Запрягти всіх або багатьох (коней, волів і. т. ін.). Тільки в них і мови було, що князі та пани вельможнії. Було і к весіллю зовсім приберуться [панночка з старою панією] і будинки поставляють кам'яні, і коней вороних позапрягають, - аж лихо! (Вовчок, І, 1955, 107); Хлопці встали, ..Сиві воли позапрягали (Коцюб., І, 1955, 180); // Приготувати до їзди вози, сани і т. ін., впрягши в них коней, волів тощо. Пообідали [сини та батраки], позапрягали вози.. та й рушили (Кв.-Осн., II, 1956, 133).
2. перен., розм. Примусити всіх або багатьох виконувати важку або тривалу роботу, багато працювати. - Потомились, хлопці? - співчуває їм Бондариха. - Це добре гостювання - тільки прийшли, а їх зараз у роботу позапрягали (Вас., II, 1959, 167).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позапрягаю | позапрягаємо |
2 особа | позапрягаєш | позапрягаєте |
3 особа | позапрягає | позапрягають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позапрягав | позапрягали |
Жіночий рід | позапрягала | |
Середній рід | позапрягало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позапрягаймо | |
2 особа | позапрягай | позапрягайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позапрягавши |