позасновуваний
ПОЗАСНОВУВАНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позасновувати 1.
ПОЗАСНОВУВАНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позасновувати2. Староміський стояв коло стола, позираючи на позасновувані кросна (Фр., III, 1950, 67).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позасновуваний | позасновувана | позасновуване | позасновувані |
Родовий | позасновуваного | позасновуваної | позасновуваного | позасновуваних |
Давальний | позасновуваному | позасновуваній | позасновуваному | позасновуваним |
Знахідний | позасновуваний, позасновуваного | позасновувану | позасновуване | позасновувані, позасновуваних |
Орудний | позасновуваним | позасновуваною | позасновуваним | позасновуваними |
Місцевий | на/у позасновуваному, позасновуванім | на/у позасновуваній | на/у позасновуваному, позасновуванім | на/у позасновуваних |