позашкільний
ПОЗАШКІЛЬНИЙ, а, е. Не пов'язаний із школою, який існує поза школою, поза навчанням у школі. Слід широко розгортати в школах і позашкільних закладах різноманітні наукові і технічні гуртки (Ком. Укр., 10, 1959, 39); // Який проходить, здійснюється, відбувається не в шкільних умовах, не в школі; не пов'язаний з перебуванням, навчанням у школі, з шкільною програмою. Таємничий четвер, в який Дарка повинна ввійти глибше в позашкільне життя Стефи й Оріховської, має перед собою досить поганого попередника: середу (Вільде, Повнол. діти, 1960, 116); Кращі учителі велику увагу приділяють позашкільному читанню учнів (Літ. газ., 31.VIII, 1950, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позашкільний | позашкільна | позашкільне | позашкільні |
Родовий | позашкільного | позашкільної | позашкільного | позашкільних |
Давальний | позашкільному | позашкільній | позашкільному | позашкільним |
Знахідний | позашкільний, позашкільного | позашкільну | позашкільне | позашкільні, позашкільних |
Орудний | позашкільним | позашкільною | позашкільним | позашкільними |
Місцевий | на/у позашкільному, позашкільнім | на/у позашкільній | на/у позашкільному, позашкільнім | на/у позашкільних |