позащіпуваний
ПОЗАЩІПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позащіпувати. У нас двері позащіпувані (Сл. Гр.); Мундир позащіпуваний на всі гудзики.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позащіпуваний | позащіпувана | позащіпуване | позащіпувані |
Родовий | позащіпуваного | позащіпуваної | позащіпуваного | позащіпуваних |
Давальний | позащіпуваному | позащіпуваній | позащіпуваному | позащіпуваним |
Знахідний | позащіпуваний, позащіпуваного | позащіпувану | позащіпуване | позащіпувані, позащіпуваних |
Орудний | позащіпуваним | позащіпуваною | позащіпуваним | позащіпуваними |
Місцевий | на/у позащіпуваному, позащіпуванім | на/у позащіпуваній | на/у позащіпуваному, позащіпуванім | на/у позащіпуваних |