позлити
ПОЗЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Злити кого-небудь якийсь час; посердити.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позлю | позлимо |
2 особа | позлиш | позлите |
3 особа | позлить | позлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позлив | позлили |
Жіночий рід | позлила | |
Середній рід | позлило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позлімо | |
2 особа | позли | позліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позливши |