позмінювати
ПОЗМІНЮВАТИ, юю, юєш і ПОЗМІНЯТИ, яю, яєш, док., перех. 1. Змінити, зробити іншим, інакшим усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох. За нових панів усе не так стало, як за старих було, усе позмінювали (Сл. Гр.).
2. Замінити іншим, іншими все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Хоч альманах складавсь у Чернігові, друкували його у Києві, і доглянути коректу доручено було.. д. Грінченкові, який, не порадившись з нами, позмінював скрізь я на є (Коцюб., III, 1956, 240); - Нехай вона [відьма] нам заплатить за безчестя, що нас позміняли [на посаді] та ще мене на Солосі оженили (Кв.-Осн., II, 1956, 222).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позмінюю | позмінюємо |
2 особа | позмінюєш | позмінюєте |
3 особа | позмінює | позмінюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позмінював | позмінювали |
Жіночий рід | позмінювала | |
Середній рід | позмінювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позмінюймо | |
2 особа | позмінюй | позмінюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позмінювавши |