познаменуватися
ПОЗНАМЕНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., заст. Поцілувати що-небудь священне. Лошаков, усміхаючись, підійшов до Колісника і подав йому руку. Той трохи не познаменувався до пухкої панської руки, коли уздрів її у своїй червоній страшенній лапі (Мирний, III, 1954, 283); Обітничани - їх було восьмеро - всю вечірню відправу стояли навколішках і били поклони, а по закінченні познаменувались до ікон (Бурл., О. Вересай, 1959, 75).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | познаменуюся | познаменуємося |
2 особа | познаменуєшся | познаменуєтеся |
3 особа | познаменується | познаменуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | познаменувався | познаменувалися |
Жіночий рід | познаменувалася | |
Середній рід | познаменувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | познаменуймося | |
2 особа | познаменуйся | познаменуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | познаменувавшись |