позітхати
ПОЗІТХАТИ, аю, аєш, док. Зітхати якийсь час. Роздумався я отакечки, розгадався, та, трохи позітхавши, почав всміхатись (Вовчок, VI, 1956, 270); Видко, убогим було її щастя: нарік [наступного року] вони ледве повернули зерно, потужили, позітхали та й подалися обоє на поклін у панську економію (Стельмах, І, 1962, 293).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позітхаю | позітхаємо |
2 особа | позітхаєш | позітхаєте |
3 особа | позітхає | позітхають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позітхав | позітхали |
Жіночий рід | позітхала | |
Середній рід | позітхало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позітхаймо | |
2 особа | позітхай | позітхайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позітхавши |