покашлювати
ПОКАШЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. Кашляти потроху або час від часу. Тремтячи з холоду та все покашлюючи, він накинув на себе старий, споловілий на плечах мундир (Коцюб., II, 1955, 434); Він починає нидіти, покашлювати, і в нього розвиваються сухоти (Коб., II, 1956, 302); - Як же там на заводах у вас тепер? - ..заговорив Данько до продзагонця. - Трудно, товаришу, - відповів той, простуджено покашлюючи (Гончар, II, 1959, 160); // Навмисне неголосно кашляти, щоб привернути увагу або попередити про що-небудь. Під дверима покашлював Яків Майборода, даючи цим знати, що вже б давно пора Марії вийти (Кучер, Чорноморці, 1956, 282); // Кашляти, перебуваючи у стані збудження, нервування, нерішучості і т. ін. Коли скрута розкривала перед ним свої тривожні обрії, він мав звичку покашлювати (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 280); Біля потяга заметушилися, захвилювались.. Чоловіки без потреби голосно покашлювали, підкручували вуса, зиркали в той бік (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 13).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покашлюю | покашлюємо |
2 особа | покашлюєш | покашлюєте |
3 особа | покашлює | покашлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покашлюватиму | покашлюватимемо |
2 особа | покашлюватимеш | покашлюватимете |
3 особа | покашлюватиме | покашлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покашлював | покашлювали |
Жіночий рід | покашлювала | |
Середній рід | покашлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покашлюймо | |
2 особа | покашлюй | покашлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | покашлюючи | |
Минулий час | покашлювавши |