покладливий
ПОКЛАДЛИВИЙ, а, е. Який не любить сперечатися; який легко пристосовується до інших; поступливий, лагідний. Я буду слугою покладливим. Платні ніякої не жадаю (Фр., III, 1950, 163); Юрій відповідає терпляче- покладливий він чоловік! (Рад. Укр., 25.VIII 1962, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | покладливий | покладлива | покладливе | покладливі |
Родовий | покладливого | покладливої | покладливого | покладливих |
Давальний | покладливому | покладливій | покладливому | покладливим |
Знахідний | покладливий, покладливого | покладливу | покладливе | покладливі, покладливих |
Орудний | покладливим | покладливою | покладливим | покладливими |
Місцевий | на/у покладливому, покладливім | на/у покладливій | на/у покладливому, покладливім | на/у покладливих |