поклопотатися
ПОКЛОПОТАТИСЯ, очуся, очешся, док. 1. Клопотатися (у 1 знач.) якийсь час. - Робитимеш не для кого, як для себе; любо буде й поклопотатись (Вовчок, І, 1955, 22); І яке воно тобі те щастя здасться, коли до всього я сама своїх рук не доложу, не поклопочуся біля всячини (Мирний, II, 1954, 252).
2. про кого-що, за кого-що, а також із спол. щоб. Виявити турботу, подбати про кого-, що-небудь. - За мене, мамо, не клопочіться. Я сама за себе поклопочусь, - сказала Онися (Н.-Лев., III, 1956, 65); Вони не поклопочуться за те, щоб усім було добре... Всяк за себе (Мирний, І, 1949, 378); - Я піду зразу в економію, - мовив Данило, - а ти вже поклопочися про Пріську (Л. Янов., І, 1959, 182); // за кого-що, перед ким, а також із спол. щоб. Попросити за кого-небудь, домогтися влаштування якоїсь справи. Добрі люди.. поклопоталися за бідну сироту, щоб узято її до сирітського дому (Гр., І, 1963, 431); Пообіцяла [Ліда] поклопотатися перед директором, щоб він узяв Ганну помічницею їй, Ліді, в лимонарій (Коз., Сальвія, 1959, 229).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поклопочуся | поклопочемося |
2 особа | поклопочешся | поклопочетеся |
3 особа | поклопочеться | поклопочуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поклопотався | поклопоталися |
Жіночий рід | поклопоталася | |
Середній рід | поклопоталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поклопочімося | |
2 особа | поклопочись | поклопочіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поклопотавшись |