поколихатися
ПОКОЛИХАТИСЯ, поколишуся, поколишешся і рідко поколихаюся, поколихаєшся, док. 1. Колихатися якийсь час. [Мавка:] Твоя сопілка має кращу мову. Заграй мені, а я поколишуся (Л. Укр., III, 1952, 201).
2. Втратити рівновагу, захитатися. Розсердився [Юпітер] і розкричався, Аж цілий світ поколихався (Котл., І, 1952, 79).
3. розм. Піти, похитуючись. Микита махнув досадно рукою на вози й... поколихався до груші (Козл., Пов. і опов., 1949, 9).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поколишуся | поколишемося |
2 особа | поколишешся | поколишетеся |
3 особа | поколишеться | поколишуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поколихався | поколихалися |
Жіночий рід | поколихалася | |
Середній рід | поколихалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поколишімося | |
2 особа | поколишись | поколишіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поколихавшись |