поколупатися
ПОКОЛУПАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Вкритися тріщинами, заглибинами; потріскатися, поколотися. Вона ніколи дуже нічим не клопоталась: .. чи хата два дні не метена, а піч поколупалась, ..їй дарма! (Григ., Вибр., 1959, 109).
2. Колупатися якийсь час. Отава поколупався виделкою в якійсь там потраві, надпив трохи чаю і вийшов з їдальні (Загреб., Диво, 1968, 27).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поколупаюся | поколупаємося |
2 особа | поколупаєшся | поколупаєтеся |
3 особа | поколупається | поколупаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поколупався | поколупалися |
Жіночий рід | поколупалася | |
Середній рід | поколупалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поколупаймося | |
2 особа | поколупайся | поколупайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поколупавшись |