покраяти
ПОКРАЯТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Порізати щось повністю, без остачі на багато частин, шматків. Він покраяв принесену ковбасу на рівні кусники і розділив між усіх, нікого не минаючи (Фр., І, 1955, 301); - Він ніколи.. м'яса не варив, але, покраявши конятину чи звірину, чи яловичину, пік на жару (Довж., І, 1958, 293); Ольга Петрівна налила йому другу склянку, потім покраяла пиріг і присунула тарілку (Бойч., Молодість, 1949, 227).
2. рідко. Те саме, що покроїти. Підрізав поли він чимало, - Якраз щоб на рукава стало, - Покраяв та попришивав - І знов рукава як рукава (Гл., Вибр., 1957, 63).
3. перен. Розділити поверхню на багато окремих частин (борознами, межами, заглибинами, смугами і т. ін.); // Вкрити зморшками, рубцями (звичайно обличчя, шию).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покраю | покраємо |
2 особа | покраєш | покраєте |
3 особа | покрає | покрають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покраяв | покраяли |
Жіночий рід | покраяла | |
Середній рід | покраяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покраймо | |
2 особа | покрай | покрайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покраявши |