покректувати
ПОКРЕКТУВАТИ, ую, уєш. недок. Кректати злегка або час від часу. Похитуючи сивою головою та покректуючи, чвалає старий далі, шукаючи, де б спочити (Коцюб., І, 1955, 161); Вони, покректуючи від натуги, підважили її [рибу], підняли над содою і вкинули в човен (Стельмах, І, 1962, 435); Федот сидів у холодку, знявши сорочку, просихав тілом на легенькому вітерці, блаженно покректував (Тют., Вир, 1964, 232); Кілька свійських білих качок вишикувались перед дверима хати і, лагідно покректуючи, чекали на господиню, що винесе їм їсти (Досв., Вибр., 1959, 438).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покректую | покректуємо |
2 особа | покректуєш | покректуєте |
3 особа | покректує | покректують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покректуватиму | покректуватимемо |
2 особа | покректуватимеш | покректуватимете |
3 особа | покректуватиме | покректуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покректував | покректували |
Жіночий рід | покректувала | |
Середній рід | покректувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покректуймо | |
2 особа | покректуй | покректуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | покректуючи | |
Минулий час | покректувавши |