покровитель
ПОКРОВИТЕЛЬ, я, ч., книжн., рідко, 1. Той, хто піклується, турбується про кого-небудь, підтримує когось; захисник. На перший день Юрко мав і куток, і покровителя (Чорн., Визвол. земля, 1959, 91); Дикунів покровитель і наставник дивився на свого підопічного такими очима, ніби купував кота в мішку (Добр., Очак. розмир, 1965, 66); // За релігійними уявленнями - святий, який оберігає, захищає кого-, що-небудь, допомагає, сприяє комусь, чомусь. Головними ольвійськими божествами були Аполлон і Ахілл. Першого шанували як захисника міста, .. другого вважали володарем Чорного моря, покровителем мореплавства (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 259).
2. Той, хто створює сприятливі умови для чого-небудь, сприяє розвиткові чогось і т. ін. Покровитель мистецтва.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | покровитель | покровителі |
Родовий | покровителя | покровителів |
Давальний | покровителеві, покровителю | покровителям |
Знахідний | покровителя | покровителів |
Орудний | покровителем | покровителями |
Місцевий | на/у покровителі | на/у покровителях |
Кличний | покровителю | покровителі |