покруччя
ПОКРУЧЧЯ, я, с., розм. Те саме, що покруч. Ремо, щоб не виказати себе, розпитав ще про ян-шая, про писаря й про самого тлумача, це покруччя китайця й тюрка, що знає китайську, тюркську, калмицьку, російську мови (Досв., Гюлле, 1961, 47); Третя ж [частина села] трохи збоку - вся в ярах, в горбах, в покруччях (Крот., Сини.., 1948, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | покруччя | покруччя |
Родовий | покруччя | покруч |
Давальний | покруччю | покруччям |
Знахідний | покруччя | покруччя |
Орудний | покруччям | покруччями |
Місцевий | на/у покруччі | на/у покруччях |
Кличний | покруччя | покруччя |