полковникувати
ПОЛКОВНИКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Бути полковником. - Отож і судилось тобі [Мамаєві], я думаю, полковникувати в Мирославі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 250).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полковникую | полковникуємо |
2 особа | полковникуєш | полковникуєте |
3 особа | полковникує | полковникують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полковникуватиму | полковникуватимемо |
2 особа | полковникуватимеш | полковникуватимете |
3 особа | полковникуватиме | полковникуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | полковникував | полковникували |
Жіночий рід | полковникувала | |
Середній рід | полковникувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полковникуймо | |
2 особа | полковникуй | полковникуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | полковникуючи | |
Минулий час | полковникувавши |