половити
ПОЛОВИТИ, ловлю, ловиш; мн. половлять; док., перех. 1. Зловити всіх або багатьох. Дяк і паламар половили всіх ворон і прив'язали кожній до ноги довгий мотузок, кінець якого тримав панотець (Казки Буковини.., 1968, 19); Погоничі половили коней і позапрягали (Н.-Лев., II, 1956, 33).
2. Ловити якийсь час. Данько Яресько, добувшись до води, одразу шубовснув купатися, шкодуючи, що не захопив рибальської снасті, а то ще міг би й риби половити (Гончар, І, 1959, 40); В уяві виникає та річка, що ось зараз за училищем, де під час великої перерви або після занять можна скупатися, повудити рибу, половити раків (Багмут, Щасл. день.., 1951, 115).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | половлю | половимо |
2 особа | половиш | половите |
3 особа | половить | половлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | половитиму | половитимемо |
2 особа | половитимеш | половитимете |
3 особа | половитиме | половитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | половив | половили |
Жіночий рід | половила | |
Середній рід | половило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | половімо | |
2 особа | полови | половіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | половлячи | |
Минулий час | половивши |