полякатися
ПОЛЯКАТИСЯ, аємося, аєтеся, док. Відчути ляк, страх, злякатися (про всіх або багатьох). Швидко дві цеглини котилися, гуркотячи, з гори на низ. Люди, що ще надійшли, полякалися і кинулися врозтіч, хто куди попав (Мирний, І, 1954, 251); Затахкали качки, засичали гуси, полякались кури, горобці куди видно - киш! (Довж., Зач. Десна, 1957, 480).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полякаюся | полякаємося |
2 особа | полякаєшся | полякаєтеся |
3 особа | полякається | полякаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | полякався | полякалися |
Жіночий рід | полякалася | |
Середній рід | полякалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полякаймося | |
2 особа | полякайся | полякайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | полякавшись |