полі
ПОЛІ... Перша частина складних слів, що відповідає слову багато, напр.: поліавітаміноз, поліагрегатний, полівакцина, полівалентний і т.ін.
пола
ПОЛА, и, ж. Край кожної з половин одягу (пальта, шинелі, піджака і т. ін.), що розгортається спереду. Поли крає, а плечі латає (Номис, 1864, № 1545); Він довго обтрушувався, чепурився, обтер порох з чобіт полою шинелі (Н.-Лев., III, 1956, 38); Холодний березневий вітер шарпав поли чорного пальта (Панч, Синів.., 1959, 3).
@ З-під поли [продавати (купувати і т. ін. )]: а) таємно, незаконно (продавати чи купувати щось).'- Нічого ані купити, ані тобі продати - хіба з-під поли, крадькома (Еллан, II, 1958, 7); б) таємно робити що-небудь. Збір було призначено на вигоні біля тих самих вітряків, де глитайня підняла колись на крилі свого найлютішого ворога Яреська Матвія, що водився з кременчуцькими бунтарями і читав з-під поли селянам протицарські афішки (Гончар, Таврія, 1952, 16); Із поли в полу [віддати (передати і т. ін. )] - безпосередньо від одного до іншого, з рук у руки. Не довго торгувались, перехрестились на схід сонця і стригун із поли в полу перейшов до мене (Збірник про Кроп., 1955, 8); Мов (наче, неначе і т. ін. ) за поли тягне кого - кому-небудь дуже хочеться здійснити щось. Тягне було мене наче за поли надвір, на той шлях, кудою понесли її на кладовище (Н.-Лев., І, 1956, 64); Думки розбирали голову... Як там у городі? Що з Христею?..- Пріську наче за поли тягло піти довідатися (Мирний, III, 1954, 106); Під полою - потай від інших, таємно. - Хоч Дорош і городянин, а, бач, поділився хлібом-сіллю, а ми, селюки, під полою зжували. От і розбери... (Тют., Вир, 1964, 144); Поли (полу) вріж та тікай - будь-що, за всяких умов поривай стосунки з ким-небудь недобрим, лихим, уникай неприємних ситуацій. Од ледачого поли вріж та тікай (Укр.. присл.., 1955, 205); [Грицько:] Годі, Химко, не плач. Знай, що тут, у цьому лихому місці твоя згуба засіла. Тікай мерщій від неї! Поли вріж та тікай (Мирний, V, 1955, 256); [Дудар:] Це така казка, що полу вріж, та тікай... (Сміл., Черв. троянда, 1955, 68); Поли (полу) врізати - зовсім перестати бувати де-небудь, у когось. Після того, як поли врізав [Грицько] від Чіпчиної хати; казав і Христі, щоб не ходила (Мирний, II, 1954, 290); Тягти (смикати і т. ін. ) за поли кого - настирливо вимагати чогось. Смішні ті наші видавці: оце смичуть за поли, - давай щось нового! - а даси, то воно й зостаріється те нове, поки на світ вилізе (Л. Укр., V, 1956, 75); Ударити (вдарити, ударитися, вдаритися) об(у) поли [руками] - виявити збентеження, здивування, розгубленість і т. ін. з певного приводу. Як.. роздивились і вгадали, що то солдат мальований, так аж об поли вдарили руками (Кв.-Осн., II, 1956, 16); Увійшов [чоловік] у хату, Ударивсь об поли: Лазять діти в запічку Голодні і голі (Шевч., II, 1963, 141).
2. розм. Повішене полотнище, яке розсувається, відкидається в сторону і т. ін. «Ануте!» Як се тільки гукнув [Юдун], так поли у шатра і впали, а під шатром, чого то там не було? (Кв.-Осн., II, 1956, 241).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пола | поли |
Родовий | поли | піл |
Давальний | полі | полам |
Знахідний | полу | поли |
Орудний | полою | полами |
Місцевий | на/у полі | на/у полах |
Кличний | поло | поли |
поле
ПОЛЕ, я, с. 1. Безліса рівнина, рівний великий простір. Ішов я полями чистими та широкими - далі набрів діброву густу та красну (Вовчок, VI, 1956, 229); Раїса рада була, коли Тася часом з самого ранку забігала до неї й тягла її в ліс або в поле (Коцюб., І, 1955, 320); Бродив в бору, гуляв у чистім полі, рвав квіти, слухав жайворонка спів (Гонч., Вибр., 1959, 197); Горбки та пагорбки скінчилися, і на всі боки послалися поля (Смолич, І, 1958, 51); // перен. Великі простори снігу, льоду і т. ін. Широке сніжне поле; // Ділянка землі, що використовується під посіви. З весни Іван щодня в полі - то оре, то засіває яриною (Мирний, І, 1949, 209); Жита шумлять на нашім полі (Сос., І, 1957, 403); Народна мудрість правильно застерігає: не той урожай, що в полі, а той, що в коморі (Рад. Укр., 17.VI 1961, 1); * Образно. Письменники великого багатонаціонального Радянського Союзу на всю свою силу повинні орати і засівати наше мовне поле (Рильський, III, 1956, 67); * У порівн. Усе море скрізь чорніло, ніби пооране поле, і тільки блищало широким кружалом ясне плесо проти самого місяця (Н.-Лев., II, 1956, 228).
@ Нашого (одного, свого і т. ін. ) поля ягода - людина, подібна до кого-небудь своїм світоглядом, характером, поведінкою і т. ін. - Е, козаче, - каже [батько Пугач] знов ласкавим голосом, - ..в тебе, бачу, нема ложки! Що то не нашого поля ягода! У вас, городових, усе не по-людськи робиться: їдять із срібних мисок, а ложки при душі катма (П. Куліш, Вибр., 1969, 148); [Завірюха: ] А президент же ваш де? [Мерчик (нишком) :] Ну, він не такий дурень, щоби сюди їхать! [Максим:] Ге, то не нашого поля ягода! (Мам., Тв., 1962, 319); - Що стражник, що становий- всі вони одного поля ягода (Мирний, IV, 1955, 357); Шукати (ловити і т. ін. ) вітра в полі див. вітер.
2. Значна площа чи ділянка землі, спеціально відведена під що-небудь. Значна частина дослідників вважає, що верхньою хронологічною межею пам'яток культури полів поховань черняхівського типу є середина І тисячоліття (Археол., VIII, 1953, 38); Поля зрошення - це ділянки землі, зайняті під сільськогосподарські культури і періодично зрошувані стічними водами (Довідник сіль. будівельника, 1956, 357); // Спеціально обладнана площадка, призначена для спортивних ігор, змагань, посадки літаків і т. ін. Читання газети відбувалося прилюдно, на футбольному полі (Смолич, І, 1947, 5); На величезному полі аеродрому було небагато літаків і зовсім мало людей (Перв., Дикий мед, 1963, 15); Я активно захищаю спортивну честь нашого радгоспу, виходячи в бутсах на поле стадіону (Гончар, Тронка, 1963, 112).
3. Простір, у межах якого відбувається якась дія або який знаходиться у межах якоїсь дії. [Ярослав:] Клянусь, що там на полі бою, Де я сьогодні ворога побив, Я дивний храм воздвигну і построю В ім'я Софії (Коч., П'єси, 1951, 108); Крізь віки пригнічення й неволі На ниві праці і на ратнім полі Ішли ми поруч, друзі і брати (Рильський, III, 1961, 48); // спец. Простір, у межах якого виявляється дія якихось сил. Навколо кожного тіла існує так зване поле сил тяжіння (Наука.., 12, 1960, 50).
^ Магнітне поле див. магнітний; Мінне поле див. мінний; Операційне поле - ділянка тіла, на якій робиться операція. Підготувавши операційне поле, Новиков зробив внутрікісткову анестезію і неголосно, але твердо кинув операційній сестрі: - Скальпель! (Веч. Київ, 29.XII 1967, 3); Шахове поле див. шаховий; Шашкове поле див. шашковий.
@ Випадати з поля зору див. випадати; Поле зору див. зір.
4. перен. Можливість, умова для чого-небудь. Мені дуже весело, що такий мені тепер клопіт великий, таке, мовляв, поле передо мною - і женитись, і на дяка стати (Вовчок, VI, 1956, 235); // Грунт, основа якоїсь діяльності. Звістка про скасування «Житя і слова» була мені сумна не тільки з загальних, але й з особистих причин: зникало поле для моєї праці! (Л. Укр., V, 1956, 210).
5. перен. Поприще, сфера діяльності. Заслуги Франка на полі науки такі значні, що Петербурзька і Празька Академії наук обрали його своїм членом (Коцюб., III, 1956, 35); Сьогодні моє свято. Найбільше в моєму житті. 55 років скромної праці на літературному полі (Коб., III, 1956, 601); Хочу оселитися в Києві. Буду працювати на полі культури (Сам., II, 1958, 480).
6. Основа, на яку нанесено узор, зображення, напис і т. ін.; фон, тло. Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовтогарячому полі (Н.-Лев., II, 1956, 170); Тоненькі рученята і гнучка дитяча шийка вирізнялись, мов алебастрові, на темному полі фотографії (Л. Укр., III, 1952, 601); Навстріч йому, з величезного, на всю стіну, блакитного поля плаката, летіла голубка Пабло Пікассо (Рибак, Час.., 1960, 859).
7. перев. мн. Смужка уздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при писанні або друкуванні; берег. В одному місці Колінз недбалим рухом зробив на аркуші якусь позначку вічним пером на полі сторінки (Рибак, Час.., 1960, 61); У своїх творах і замітках на полях прочитаних книг Тімірязєв не раз указував, що релігія в руках експлуататорів є знаряддям .. пригноблення трудящих і затемнення їх свідомості релігійно-містичними видумками (Наука.., 7, 1956, 30).
8. перев. мн. Відігнуті краї капелюха, бриля тощо; криси.
9. геол. Родовище корисних копалин або частина такого родовища, відведена для розробки. Групи родовищ, зв'язані загальними геологоструктурними умовами і генетичними особливостями, утворюють рудне поле, або рудний район (Геол. ж., XIII, 3, 1953, 4); Від Талліна до Нарви, вздовж узбережжя Фінської затоки залягає «золоте поле» . Тут багатющі поклади коричневого каменю - сланцю (Ком. Укр., 8, 1965, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поле | поля |
Родовий | поля | полів, піль |
Давальний | полю | полям |
Знахідний | поле | поля |
Орудний | полем | полями |
Місцевий | на/у полі | на/у полях |
Кличний | поле | поля |
§ 44. Поділ на відміни (II, б): поле, піль
§ 45. Поділ на групи (II, п. 2): поле, піль
§ 48. ІІ відміна. Однина. Родовий відмінок (п. 1): поля, піль
§ 52. ІІ відміна. Однина. Місцевий відмінок (п. 3, б): полі
§ 54. ІІ відміна. Множина. Називний відмінок (п. 3): поля
§ 55. ІІ відміна. Множина. Родовий відмінок (п. 1): полі, полів, піль
§ 55. ІІ відміна. Множина. Родовий відмінок (п. 2): полі, полів, піль
§ 57. ІІ відміна. Множина. Знахідний відмінок (п. 2): поля
§ 58. ІІ відміна. Множина. Орудний відмінок (п. 1): поля, полям, полями
пол
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пол | поли |
Родовий | пола | полів |
Давальний | полу | полам |
Знахідний | пол | поли |
Орудний | полом | полами |
Місцевий | на/у полі | на/у полах |
Кличний | поле | поли |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пол | поли |
Родовий | пола | полів |
Давальний | полу | полам |
Знахідний | пол | поли |
Орудний | полом | полами |
Місцевий | на/у полі | на/у полах |
Кличний | поле | поли |