поліпити
ПОЛІПИТИ, ліплю, ліпиш; мн. поліплять; док., перех. 1. Зліпити все або багато чого-небудь. Поки старі балакали та пили, Мелашка затопила в печі і поліпила вареники (Н.-Лев., І, 1956, 320).
2. Приліпити все або багато чогось до чого-небудь; поприліплювати. Наші хлопці не співають, бо зубів не мають, Треба глини замісити, зуби поліпити (Коломийки, 1969, 100); Вона незчулася, як поліпила до одного ставника трохи не всі свічечки, одна одним тільки і зосталася у її руках (Мирний, III, 1954, 319).
3. Позаліплювати, обліпити чим-небудь все або багато чогось. Сир їли - зуби поліпили (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поліплю | поліпимо |
2 особа | поліпиш | поліпите |
3 особа | поліпить | поліплять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поліпив | поліпили |
Жіночий рід | поліпила | |
Середній рід | поліпило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поліпімо | |
2 особа | поліпи | поліпіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поліпивши |