поліровка
ПОЛІРОВКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що полірування. Йому необхідно.. придбати інструмент, різні лаки для поліровки меблів, дошки (Шиян, Гроза.., 1956, 203).
2. Блискуча, відполірована поверхня чого-небудь. Вони посідали за невеликий полірований столик, приставлений до письмового стола з такою ж брунатною поліровкою (Руд., Вітер.., 1958, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поліровка | поліровки |
Родовий | поліровки | поліровок |
Давальний | поліровці | поліровкам |
Знахідний | поліровку | поліровки |
Орудний | поліровкою | поліровками |
Місцевий | на/у поліровці | на/у поліровках |
Кличний | поліровко | поліровки |